Придбав помічника у гараж-майстерню - токарний дідок

Слюсарний верстат

Контрольні запитання

37.1 Які діють методи організації виконання поточного ремонту автомобілів?

37.2 Яка особливість агрегатно-вузлового методу ремонту автомобілів?

37.3 Які недоліки індивідуального методу ремонту у порівнянні з агрегатно-вузловим?

Обладнання дільниць

38.1 Обґрунтування вибору технологічного обладнання дільниці, зон ТО та ПР.

38.2 Типи, види обладнання, яке використовується на основних дільницях ВАТ АТП.

1. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і управління: Підручник. К.: Знання-прес, 2004, с. 308-321.

2. Методичні вказівки до дипломного проектування по автотранспортним підприємствам для студентів спеціальності «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів». Укладачі: Аршинов О.О., Матушевич А.В., та інші. – Донецьк.: ДІТ, 2007, с. 27-28

38.1 Обґрунтування вибору технологічного обладнання дільниці, зон ТО та ПР.

Необхідне обладнання дільниць, зон вибирають з каталогів, табелів технологічного обладнання в залежності від типу і кількості рухомого складу, кількості змін роботи, кількості виробничих робітників у зміні та інших факторів.

Вибираючи технологічне обладнання треба мати на увазі конкретні умови підприємства та необхідне економічне обґрунтування реконструкції або організації нового відділення. Тому, перед тим, як остаточно вибрати нове обладнання, необхідно з’ясувати такі питання:

- чи є на підприємстві умови (не економічні) для будівництва нового виробничого приміщення;

- чи буде термін окупності загальних капітальних витрат на реконструкцію існуючого або будівництва нового відділення відповідати прийнятим нормам?

Якщо на підприємстві немає відповідних можливостей для будівництва нового виробничого приміщення або збільшення існуючої площі відділення, то ймовірно, потрібно буде вибирати таке обладнання, яке можливо було б розмістити на існуючий площі відділення.

Вибране технологічне обладнання зводиться у таблиці. Вносити у таблицю потрібно стаціонарне та пересувне обладнання, а також організаційну оснастку (верстати, стелажі, шафи та тумби для інструментів, ящики з піском, столи, стільці та таке інше), що займає площу у плані, незалежно від його вартості. Також необхідно вносити у таблицю переносне обладнання та пристрої, які відносяться до основних засобів.

Потім усе це обладнання у відповідному масштабі наводиться на аркушах планувань зон ТО та ПР та дільниць

Переносне обладнання, яке зберігається у шафах або на стелажах, на плануванні не показується.

38.2 Типи, види обладнання, яке використовується на основних дільницях ВАТ АТП.

За значенням виробничі приміщення ВАТ (ЗАТ) АТП поділяють на основні і допоміжні. Основні виробничі приміщення призначені для розміщення постів ТО, ремонту і зберігання автомобільної техніки, допоміжні - для різних підготовчих, профілактичних і ремонтних робіт, а також для зберігання технічного майна (складські приміщення).

Орієнтовний склад основних виробничих приміщень: а) цехи - моторний , агрегатний, механічний, електротехнічний, карбюраторний, акумуляторний, зварювальний, ковальсько-ресорний, мідницький, теслярський, оббивальний, вулканізаційний, шино монтажний, малярний, для ремонту таксомоторів;

б) зони ТО та ПР.

Структура виробничо-технічної бази комплексного ВАТ (ЗАТ) АТП показана на рис. 38.1.

На всіх автопідприємствах агрегатні цеха, а на великих з них виділяються у окремі дільниці - моторні.

Рис. 38.1. Структура виробничо-технічної бази комплексного АТП

Агрегатні (моторні) роботи є основною складовою технологічного процесу поточного ремонту автомобіля і виконуються в агрегатних (моторних) дільницях (відділеннях). Вони включають: зовнішнє очищення від бруду розбирання двигунів та інших агрегатів на вузли та деталі; їх очищення та миття знежирювання, видалення нагару, накипу тощо; випресувальні операції, контроль та сортування деталей; підготовку та встановлення нових або відремонтованих деталей, складальні роботи, виконання (за потребою) випробувальних робіт. Для цього використовуються стенди, преси, знімачі, слюсарні інструменти, скребки, металеві щітки тощо (рис. 38.2).

Рис.38.2. Технологічне планування агрегатної дільниці (типовий проект БЦТО на 1200 вантажних автомобілів):

1 - стелаж; 2 - верстат точильний; 3 - стелаж; 4 - верстак слюсарний; 5 - установка для миття деталей; 6 - скринька для обтиральних матеріалів; 7 - ванна; 8,9,10 - стенди для ремонту двигунів мостів, коробок передач; 11 - кран; 12 - підставка; 13 - стенд для ремонту гальмівних барабанів; 14,15 - преси пневматичний, гідравлічний; 16,17,18,19,20, 21 - стенди для ремонту редукторів, механізмів управління, карданних валів; амортиза­торів, пневмообладнання, щеплення

Слюсарно-механічні роботи включають виготовлення кріпильних деталей (болтів, гайок, шпильок, шайб і таке інше), механічну обробку деталей, розточування гальмових барабанів та гільз циліндрів, шліфування шийок колінчастих валів, фрезерування пошкоджених поверхонь та інші. Роботи виконуються у слюсарно-механічній дільниці з використанням металообробних верстатів, а також

Source: http://studopedia.su/11_57370_plan-lektsii.html



Відео по фразі слюсарний верстат

Що Ви можете знайти на YouTube:

Придбав помічника у гараж-майстерню - токарний дідок

Буковинська державна фінансова академія м.Чернівці

Рейдерство в Україні: причини виникнення та шляхи подолання

В умовах становлення в Україні ринкової економічної системи, основою якої є малі та середні суб'єкти господарювання досить гостро постає питання незаконного захоплення цих підприємницьких структур або як його називають рейдерство. Тому можна говорити про те, що дана проблеми зачіпає інтереси як вітчизняних, так і іноземних суб'єктів господарювання та інвесторів. Ці явища стали реальною загрозою економіці в цілому, руйнується вітчизняний бізнес, підприємництво і виробництво, посилюється напруга в економічному просторі країни, оскільки практично будь-яке підприємство може стати об'єктом рейдерської атаки або економічного шантажу, і в результаті економіка позбавляється незалежності. Об'єктами рейдерських атак стають як найліквідніші приватні підприємства, так і найменш захищені, але стратегічно важливі науково-дослідні інститути та наукомісткі підприємства.

Тому можна говорити про те, що проблеми рейдерства в сучасних ринкових умовах є досить актуальною і підлягає негайному вирішенню.

В працях вітчизняних вчених Б.М. Андрушківа, Н.Б. Кирича, М.І. Мельника, З.С. Варналія, І.І. Мазура, О. Бєлікова, М.Лящунко висвітлюються основні передумови та причини поширення і розвитку рейдерства в Україні та вказуються основні шляхи протистояння рейдерським атакам, як з боку підприємницьких структур так і з боку держави.

Загальновідомо, що через ганебні процеси незаконного привласнення чужого бізнесу (рейдерство) пройшла економіка майже всіх розвинених країн світу, страждають від неї й країни, що розвиваються. Рейдерство (англ. Кеісіег - набіг) - вороже поглинання, перехват оперативного управління або власності підприємства за допомогою спеціально ініційованого бізнес-конфлікту. Мета рейдерства, як правило, - перерозподіл чужої нерухомості, а тому воно приносить значні прибутки загарбникам [1].

Як правило, рейдерству передують глобальні перерозподіли власності. За дослідженнями О. Бєлікова, у вітчизняній історії можна виділити як мінімум чотири масові, революційні перерозподіли власності, які були ініційовані владою. Перший перерозподіл власності відбувся ще в епоху Івана Грозного. Другий влаштував Петро І. Третій - більшовики після Великої Жовтневої Соціалістичної революції 1917 року. Четвертий, починаючи з 1990 р., ми переживаємо сьогодні [4].

Рейдерство є у всьому світі. Якщо це законне рейдерство, тобто якщо на ринку перерозподіляється власність законними методами на користь ефективних компаній, це вважається нормальною діяльністю. У розвинених країнах рейдерство не є таким небезпечним, використовуються здебільшого економічні важелі: аналіз ринку, з'ясування кон'юнктури, участь у біржових торгах, гра на ринку цінних паперів тощо. Існують погляди, що компанії, які займаються даним видом діяльності на законних підставах, певною мірою очищують ринок. Але проблема в тому, що в Україні рейдерство найчастіше має кримінальний характер, де незаконним чином відбираються активи в ефективних власників [2].

Рейдерами можуть бути:

•  окремі особи, що використовують корумпованість певних структур влади й управління, що прагнуть заволодіти чужим житлом й іншою власністю;

•  спеціальні фірми або групи людей, що об'єдналися з метою професійного зайняття рейдерством, у тому числі групи, що спеціалізуються на захопленні земель, квартир, підприємств, акцій тощо;

•  галузеві холдинги, що прагнуть до усунення конкурентів у своїй сфері шляхом їхнього поглинання;

•  великі холдинги й фінансово-промислові групи, що знаходяться, як правило, у великих містах, і володіють великими ресурсами й можливостями, скуповують землі, бізнес у різних галузях, і все коштовне для збільшення своїх активів;

•  несумлінні керівники, що мають доступ до особливо важливих для компанії документів, схем керування та активів;

• партнери по бізнесу або дрібні акціонери тощо.

Щодо основних причин поширення в Україні рейдерства, то З.С. Варналій виділяє такі з них:

—   слабкість правової системи;

—   недосконалість судової влади;

—   корумпованість органів влади;

—   відсутність державних інститутів, які б ефективно захищали права власника;

—   низький рівень правової культури;

—   правовий нігілізм як у суб'єктів господарювання так і представників органів влади;

—   сумнівна передісторія приватизації об'єктів тощо [1].

Ще однією з причин, що служить метою рейдерських атак є бажання встановлення монопольного становища на тому чи іншому ринку, при цьому в основному замовниками рейдерського захоплення є конкуренти.

За період з 2000 по 2007 р. в Україні захоплено близько 3000 підприємств. Як правило, замовника рейдерської атаки цікавить нерухомість підприємства, вигода від продажу металоконструкцій або ж повна зупинка працюючого об'єкта чи визнання його банкрутом (у разі конкурентної боротьби). Середньостатистична норма прибутку рейдера в Україні, за експертними оцінками, становить близько 1000% [1]. За експертними оцінками, щорічний обсяг сегмента поглинань і злиттів (без приватизації) становить майже 3 млрд. дол.. США. Можна говорити і про те, що в Україні діє близько 30-50 спеціалізованих рейдерських груп, що

Source: http://www.rusnauka.com/2_ANR_2010/Pravo/12_57137.doc.htm



Leave a Replay

Submit Message