Пенсіонер з Глобиного сам зводить будинок престарілих

Будинку престарілих в києві

Відео по фразі будинку престарілих в києві

Пенсіонер з Глобиного сам зводить будинок престарілих

Статті по фразі будинку престарілих в києві

Які статті можна знайти по фразі будинку престарілих в києві:

"INSHE ZHITTIA" у Будинку для престарілих, с. Перемога. Будинок для престарілих (sheltered housing) - спеціально пристосований заклад, що відповідає потребам людей похилого віку, які можуть самостійно доглядати за собою. ПЕРЕМОГА (Успіх у битві, війні при повній поразці противника). У світі йде перманентна війна. Війна ні за що, але в ній є переможці та переможені. Є кинуті напризволяще, маргінали. І якщо хтось відвоював у когось житло, гроші чи інші достатки, то невідомо, хто отримав перемогу на іншому полі. Полі духовного життя. Вони Ветерани Великої Вітчизняної війни, перемогли фашистів, перемогли післявоєнний крах, але перемогти... так і не змогли. Перемога над переможцями, над тими, хто забезпечив нам життя... Це критерій недосконалості нашої соціальної політики. Перемога над... Іронія долі, що Будинок для престарілих, у якому проживають 37 одиноких людей похилого віку, більшість з яких є учасниками бойових дій Великої Вітчизняної війни, знаходиться у с. Перемога. Так, ці люди справді воювали за перемогу, віддали своє здоров'я, пережили найбільше лихо хх ст., провели в останню путь своїх рідних та друзів, а сьогодні живуть тут... у Перемозі. Живуть чи існують?

ТРАВЕНЬ 2010 року 9 Травня 1945 року - День Перемоги. Велика дата радості і скорботи. День легендарної перемоги над фашизмом. Ми повинні шанувати і пам'ятати завжди ті страшні події, берегти те, за що було заплачено великою ціною, ціною мільйонів людських життів, що відстояли право народів світу бути вільними, вільними від фашизму. Вічна слава всім полеглим і тим, що вижили в  страшній Великій Вітчизняній війні!  "INSHE Zhittia" сьогодні в Будинку для престарілих, с.Перемога. Ми приїхали привітати зі святом Вас, дорогі наші! Зі СВЯТОМ ВЕЛИКОЇ ПЕРЕМОГИ! 

Колектив Фонду висловлює щиру вдячність водієві Товкачу Андрію Петровичу, керівникам і адміністрації "Партнер Таксі" м. Києва за наданий мікроавтобус для поїздки в Будинок для престарілих с.Перемоги. На легковому автотранспорті сьогодні ми не змогли б добратися. Разом із нами сьогодні до наших людей похилого віку приїхали волонтери Київського Національного університету культури і мистецтва зі своїм викладачем, організатором, режисером і постановником всіх театральних дійств - Пивоваровою Катериною Валентинівною. Нас чекали. Для наших підопічних похилого віку сьогодні ми привезли не лише необхідні речі, засоби особистої гігієни, миючі і чистячі засоби, порошок для прання білизни, яких завжди не вистачає, памперси для тих, хто вже давно не може встати з ліжка, медикаменти, продукти харчування, чай, цукерки і фрукти, а також обіцяні фотографії. Довго розглядали себе на фото наші люди похилого віку і раділи як діти. Ці фото, на яких вони всі разом, однією, великою, новою і дружною сім'єю.

На наше запрошення зібратися в залі відгукнулись не всі... Багато хто не зміг встати з ліжка... Без слів... і коментаріїв... Через декілька хвилин зібрались всі, хто зміг встати з ліжка... Далекий 1969 рік. Тоді вперше в журналі «Юність" була опублікована повість Бориса Васильовича - автора творів про Велику Вітчизняну війну. У 1972 році, на згадку про медсестру, яка під час війни винесла його з поля бою і врятувала від смерті, Станіславом Ростоцьким - класиком радянського кінематографа, режисером, колишнім фронтовиком був знятий двосерійний художній фільм «А зірки тут тихі...», який став одним із найулюбленіших фільмів наших телеглядачів.

І ось він, в стінах Будинку для престарілих, той далекий Травень 1942 року. Карелія. У тилу радянських військ розміщено два відділення: жінки і дівчата, зовсім юні і молоді. Війна не ставить кордонів віку і статі, коли в небезпеці Батьківщина. Кожен - солдат. У тилу в кожного свій борг перед Батьківщиною, в кожного своє відношення до війни, свої мотиви боротьби з фашистами. Старшина Федот Васьков, бійці Женя Комелькова, Ріта Осяніна, Ліза Бричкина, Галина Четвертак і Соня Гурвіч виступають на перехоплення зенітних військ. До старшини Васькова (колишнього розвідника, ветерана фінської війни), присилають дівчат-добровольців, багато хто з яких лише закінчив школу. Група, що рухалася в напрямку до  Кіровської залізниці, складалася з 16 диверсантів. Дівчата і старшина були озброєні лише трьохлінійками і гранатами.

П'ять дівчат-зенітчиць на чолі зі старшиною Васьковим на далекому роз'їзді протистоять загону добірних німецьких диверсантів-десантників - крихкі дівчата вступають в смертельну сутичку з досвідченими чоловіками. Їм потрібно зупинити і знищити ворога за будь-яку ціну. І вони зупинять його, але ціною свого життя. Вони гинуть від рук фашистської розвідки, захищаючи себе і Батьківщину. Серед живих залишається лише один старшина, який взяв в полон декілька ворожих солдатів. Він отримує серйозні поранення...

Розповідаючи, він згадує світлі образи дівчат, їхні мрії і спогади про коханих. Разючий контраст між мирними днями і минулим з нелюдським обличчям.  Спогади про війну, яка нікого не пощадила.

Війна – це біль: завжди, скрізь і для всіх у всі часи... Це сльози на очах та важкі спогади.

Щиро дякуємо Вам за все! Зі святом Вас, дорогі наші! ПОДАРУНКИ і ФОТО НА ПАМ'ЯТЬ! Свято підійшло до кінця, попереду сірі будні. Зранку до вечора, день за днем, в хворобах і очікуванні дива живуть, "доживаючи" свої останні дні підопічні похилого віку. У їхньому житті не багато світлих і яскравих подій, уваги і тепла...   АЛЕ ВСЕ В НАШИХ РУКАХ! ПРИЄДНУЙТЕСЯ!   Ми чекаємо Вас за адресою: м. Київ, вул. Шовковична 30/35, оф. 3; тел. 044 253 68 68  Щиро дякуємо всім студендам Київського Національного університету культури і мистецтва, особисто Пивоваровій Катерині Валентинівні за допомогу в організації та проведенні свята.

                                                                    Колектив МБФ "INSHE ZHITTIA", Президент Фонду О.В. Балашова. БЕРЕЗЕНЬ 2010 року Свято 8 Березня - це свято весняного настрою, особливого стану душі, позитивних емоцій та вражень, теплої уваги, ніжних почуттів, нових надій... Яке щастя, коли поряд є рідні та близькі люди, які розуміють це та втілюють в життя. Але, на превеликий жаль, не у кожного є така можливість. Хто потурбується про тих одиноких жінок похилого віку, з якими так жорстоко пожартувала доля? Які вимушені, не по своїй волі, останні дні доживати в геріатричних інтернатах. Громадяни переконані, що це обов'язок нашої держави, а держава надіється на людей доброї волі. Саме тому активної позиції немає ні в одних, ні в інших. А час - невблаганний... Він невпинно спливає, вони дож

Source: http://www.inshe.org/sPeremoga.html?lang=ukr



У неділю 29 травня в селі Літочки Броварського району Київської області в будинку пристарілих виникла пожежа, в результаті якої загинуло 17 осіб.

Пізніше глава ДСНС Микола Чечоткін у Києві на прес-конференції сказав, що причиною пожежі міг стати вибух телевізора.

За попередньою інформацією в будинку перебували 35 чоловік. Підрозділи ДСНС врятували 18 осіб, з них 5 осіб госпіталізовано з опіками різних ступенів тяжкості. О 5.25 підрозділи ДСНС локалізували пожежу. Станом на 11:00 загиблих — 17 осіб.

Всього до ліквідації загоряння було залучено 28 одиниць техніки та 150 рятувальників, від ДСНС — 10 одиниць техніки та 88 чоловік особового складу.

ФОТО: прес-служба ДСНС У

Source: http://qha.com.ua/ua/podii/strashna-pojeja-v-budinku-pristarilih-zaginuli-17-osib/7941/



Leave a Replay

Submit Message